Палатка по продаже живой рыбы

[ВячеславАлександрович]

Здравствуйте! 

 

Хочу в городе Сумы поставить палатку по продаже живой рыбы. Есть постоянные поставщики, именно это и побудило к такому решению. Но увы, я новичок в этой сфере. Подскажите пожалуйста, какие нужны документы для этого, нужно ли оформлять ЧП, какое оборудование нужно для содержания и продажи рыбы, какой объем рыбы нужно иметь в наличии и в продаже? 

 

Прошу не оффтопить и заранее спасибо!

[Noise]

У меня друг морскую замороженную продавал. Я спросил когда будут карпы живые? Сказал куча проблем с ними не хочет... Я кстати из Сум... На Курском из-под полы продавали, видно что нелегально...

[Torgmax]

Здравствуйте, Вячеслав Александрович

 

Попробую ответить на Ваши вопросы.

 

Торговля в палатке относится к разновидности мелкорозничной торговли - выездная торговля.

 

1. Вам нужно: оформленное ФЛП (можно на едином нал.). Порядок оформления ФОП найдете на нашем сайте. 

 

Патент на торговлю Вам не нужен. Вот выдержка из Правил работы мелкорозничной торговой сети утвержд. указом Министерства внешних экономических связей и торговли Украины от 08.07.96 г. №369 с изменениями и дополнениями (дальше Правила №369).

 

 

Торговий патент 

 

Виїзна (виносна) торгівля, так само як і звичайна торгівля за готівку, підлягає патентуванню. Приватних підприємців на єдиному податку та платників фіксованого податку («фікспатентник», нагадаємо, діяльність може здійснювати тільки на ринку) від придбання торгового патенту звільнено. Якщо ж торгівлю здійснює підприємець на загальній системі оподаткування, то він придбавати торговий патент повинен обов'язково (до початку здійснення торгівлі за готівку). Виняток становлять випадки, коли підприємець торгує товарами вітчизняного виробництва, торгівля якими не потребує придбання торгового патенту. Так, без придбання торгового патенту можна торгувати такими товарами вітчизняного виробництва: 

 

• хліб і хлібобулочні вироби; 

 

• борошно пшеничне та житнє; 

 

• сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; 

 

• молоко та молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками та без них; 

 

• продукти дитячого харчування; 

 

• безалкогольні напої; 

 

• морозиво; 

 

• яловичина та свинина; 

 

• домашня птиця; 

 

• яйця; 

 

• риба; 

 

• ягоди та фрукти; 

 

• мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; 

 

• картопля та плодоовочева продукція; 

 

• комбікорми для продажу населенню. 

 

У решті випадків патент потрібний обов'язково (знову ж таки, якщо підприємець не є єдиноподатником і «фікспатентником»). 

                        

 

Если торговать будете сами, Вам нужна мед. книжка, если нанимаете продавца, его надо будет оформлять на работу. И обязательно у него должна быть оформлена мед. книжка. 

 

 

 

 

Вимоги до працівників при виїзній торгівлі 

 

Правила № 369 вимагають, щоб усі працівники дрібнороздрібної торговельної мережі під час оформлення на роботу обов'язково проходили інструктаж щодо питань охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, дотримання вимог нормативної бази щодо продажу товарів і торговельного обслуговування покупців. Для того щоб попередити запитання перевіряючих із приводу інструктажу працівників, рекомендуємо підприємцю завести книгу проведення обов'язкового інструктажу, в якій би кожний співробітник, який пройшов інструктаж, ставив свій підпис. 

 

Працівники пунктів виїзної торгівлі, які безпосередньо здійснюють продаж продовольчих товарів, підлягають у встановленому порядку обов'язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки, що зберігаються на робочих місцях працівників1. 

 

(1 Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, Порядок проведення таких оглядів затверджено постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559, зі змінами та доповненнями; Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення затверджено наказом Мінохоронздоров'я від 23.07.2002 р. № 280.) 

 

Крім того, працівники дрібнороздрібної торговельної мережі під час виконання своїх обов'язків повинні: 

 

– бути охайно одягнені у формений або санітарний одяг і головні убори; 

 

– дотримуватися правил особистої гігієни, тримати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані, бути з покупцями ввічливими; 

 

– мати при собі паспорт, який пред'являється на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів. 

У кожному стаціонарному пункті виїзної торгівлі мають бути санітарні правила та санітарний журнал, а також Книга відгуків і пропозицій установленого зразка, що надається покупцю на першу його вимогу. 

 

На автотранспорт, що перевозить продовольчу сировину та продовольчі товари для дрібнороздрібної торговельної мережі, має бути оформлено санітарний паспорт. 

 

Пункт дрібнороздрібної торговельної мережі має бути забезпечено відповідним інвентарем та обладнанням, а у разі здійснення продажу продовольчих товарів, що швидко псуються, – холодильним обладнанням. 

 

Засоби вимірювання, що використовуються під час продажу товарів, повинні бути у справному стані, мати чітке державне повірочне тавро та в установленому порядку періодично повірятися.

 

Документы на товар 

 

 

Документи на товар 

 

Вимоги щодо документів на товар при виїзній торгівлі практично такі самі, як і щодо документів при стаціонарній торгівлі. Працівники пунктів виїзної торговельної мережі на товари, отримані для продажу, обов'язково повинні мати: 

 

– накладні (товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару). Для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні3, у накладній або в іншому відвантажувальному документі має бути зазначено реєстраційний номер сертифікатів відповідності та/або реєстраційні номери декларацій про відповідність; 

 

(3 Див. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28.) 

 

– інші документи, що засвідчують якість товарів і відповідність вимогам нормативних документів. 

 

Зокрема, певний перелік документів, що підтверджують якість, потрібний у разі торгівлі продуктами харчування. Перелік цей передбачено Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР. Згідно з цим Законом документами, що підтверджують якість і безпеку продуктів харчування, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, є: 

 

1) Декларація про відповідність, що видається виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів. При цьому згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-III декларація про відповідність є документально оформленою в установленому порядку заявою виробника, в якій гарантується відповідність продукції вимогам, установленим законодавством. 

 

Таку декларацію має бути складено виробником продуктів харчування, якщо це встановлено технічним регламентом щодо підтвердження відповідності на цей вид продукції. 

 

2) Якщо декларація про відповідність не складається, замість неї документом, що підтверджує якість і безпеку продуктів харчування, може бути сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, що видаються на: 

 

а) харчові продукти та супутні матеріали, призначені для реалізації на внутрішньому ринку України; 

 

б) продовольчу продукцію вітчизняного виробництва, призначену для експорту (якщо це передбачено умовами контракту або міжнародною угодою, в якій бере участь Україна). 

 

Як уже зазначалося, копію декларації про відповідність або сертифіката відповідності на торговельній точці не потрібно мати, але у відвантажувальних документах обов'язково має бути зазначено реєстраційні номери сертифікатів відповідності та/або реєстраційні номери декларацій про відповідність. 

 

Крім відвантажувальних документів із зазначенням у них реєстраційних номерів декларації або сертифіката відповідності, документами, що підтверджують якість і безпеку продуктів харчування, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, є: 

 

3) Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтво про державну реєстрацію, гігієнічний сертифікат. 

 

При цьому висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи видається на: 

 

– нові харчові продукти; 

 

– харчові продукти та продовольчу сировину промислового виробництва; 

 

– супутні матеріали. 

 

Свідоцтво про державну реєстрацію видається на спеціальні харчові продукти (дієтичні, оздоровчі, профілактичні харчові продукти та біологічно активні добавки, продукти дитячого харчування, продукти харчування для спортсменів тощо). 

 

Гігієнічний сертифікат видається на: 

 

– кожну партію плодоовочевої, плодово-ягідної та баштанної продукції, вирощеної в Україні та призначеної для реалізації на внутрішньому ринку або подальшої промислової переробки; 

 

– кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, призначених для експорту (якщо це передбачено умовами контракту або міжнародною угодою, в якій бере участь Україна); 

 

Ще одним видом «підтверджуючих» документів є ветеринарні документи (ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво, ветеринарний сертифікат), що видаються: 

 

а) ветеринарна довідка – на кожну партію (тушу) продовольчої сировини і харчових продуктів тваринного походження (щодо їх ветеринарно-санітарної якості та безпеки), призначених для реалізації в межах адміністративного району; 

 

б) ветеринарне свідоцтво – на кожну партію (тушу) продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження – м'ясо, молоко, рибу тощо (щодо їх ветеринарно-санітарної якості та безпеки), призначених для реалізації в межах України; 

 

в) ветеринарний сертифікат (міжнародний ветеринарний сертифікат) – на кожну партію продовольчої сировини і харчових продуктів тваринного походження, призначених для експорту. 

  

О Ценниках:

 

 

Цінники 

 

Зразки товарів, що є у продажу, повинні бути виставлені на видному для покупців місці та мати ярлики цін (цінники). 

 

Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі несуть відповідальність за наявність належним чином оформлених цінників. За недотримання цього правила Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, зі змінами та доповненнями, передбачено штраф у розмірі 17 грн. (1 нмдг) за кожний невиставлений (або виставлений в інвалюті) цінник на товар (меню, прейскурант чи тариф на послугу). 

 

Згідно з Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженою наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2, зі змінами та доповненнями, ярлики цін (цінники) та покажчики цін повинні мати такі реквізити: 

 

• для продовольчих товарів: 

 

– для вагових товарів – назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів; 

 

 

О необходимости применения кассового аппарата

 

 

ні РРО, ні КОРО не потрібно застосовувати при продажу товарів за готівку: 

 

– приватним підприємцям на єдиному податку, за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив); 

 

– приватним підприємцям, які торгують за пільговим торговим патентом і не є платниками ПДВ; 

 

– приватним підприємцям – платникам фіксованого податку, за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив). 

 

Крім того, ні РРО ні КОРО не потрібні: 

 

– при продажу в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену; 

 

– при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу. 

 

Щодо випадку, коли підприємець не може скористатися зазначеним звільненням, наприклад, тому, що є підприємцем на загальній системі оподаткування, то слід звернутися до Переліку № 1336: якщо вид та умови провадження діяльності підприємця зазначено в цьому документі, РРО він може не застосовувати, але має застосувати КОРО. 

 

Згідно з цим документом без РРО, але обов'язково із застосуванням КОРО та РК, зокрема, може здійснюватися: 

 

– роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автокрамниці, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень; 

 

– роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу); 

 

– роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва. 

 

Слід зауважити, якщо під час здійснення видів діяльності, визначених Переліком, річний обсяг розрахункових операцій перевищить 200 тис. грн., слід буде застосовувати РРО. 

 

Что касается объемов закупок я не претендую на истину в последней инстанции :) , но по рассказам опытных предпринимателей в этой сфере :

 

"В нашем магазине продается от 160 до 230 кг рыбы в день. Начинайте с небольших партий, а немного поработав, поймете сколько Вам надо брать и как часто." 

 

Это выдержка из статьи Как открыть рыбный (на нашем сайте), более подробно можете прочитать сами. В интервью опытом делится человек который открывал маг. площадью около 40 м2, отсюда оборот. У Вас в палатке он будет конечно ниже. 

 

Что касается оборудования, перечень есть в этой же статье, а вот конкретно по выбору холод. оборудования как раз дописываю статью на холодмаксе (тож наш сайт) "Холодильные витрины для рыбы -советы по выбору" (рубрика Полезные материалы), так что в Пт. думаю можно будет посмотреть весь перечень  :) . Тут я его выложить не могу, а то забанят, надеюсь на Ваше понимание. 

 

Фууууух, вроде как все написала что хотела.

 

Ну что ж, всех благ и легкого Старта в бизнесе! А если что, спрашивайте, не стесняйтесь  ;)

 

С ув., Ирина

[ВячеславАлександрович]

Огромное спасибо за содержательный ответ! Сейчас поищу тему "Как открыть рыбный", перечитаю еще раз. Очень Вам благодарен!

[Torgmax]

Всегда рада помочь  ;)  По холодильному оборудованию тож допишу статью. Если что упущу - пишите.

[ВячеславАлександрович]

Поделитесь, пожалуйста, опытом. Есть возможность продавать живую рыбу на рынке. Интересует следующее: 1) как рыбу содержать, нужны аквариумы, бочки, кислород или что-то еще? Именно по технологии хранения живой рыбы основной вопрос. 2) на рынке негде хранить инвентарь, скорее всего, придется каждый день его вывозить, насколько это сложно и затратно?

Заранее спасибо!

[MrGrey1664189880]

документы на рыбу должен дать поставщик, вам конечно же надо регистрироваться как предприниматель (нет предпринимательской деятельности которая не требует оформления)  для рыбы нужна только вода (желательно прохладная) и тень больше ничего по большому счету для живой рыбы не надо. Объем зависит от точки где будете продавать.